Іванюта Олексій

Іванюта Ганна народилась у селі Корсунівка, Полтавської області. У дитинстві вона переїхала до Харкова, де пізніше працювала вчителькою і вийшла заміж за Олексія Іванюту, вчителя української мови і літератури.

Коли німці окупували Харків, Ганна і Олексій зі своїми двома дітьми покинули місто і переїхали в Корсунівку, рідне село Ганни, вважаючи, що там шансів вижити буде більше, ніж у місті.

У липні 1942 року в Корсунівці з’явилась жінка, котра представилася Надією Мацко. Вона прийшла зовсім без речей, але, незважаючи на відсутність документів, їй запропонували роботу в місцевій поліклініці в обмін на миску гарячого супу в день.

Ганна і Олексій запросили жінку жити у них вдома. Через деякий час вона зізналась, що єврейка з Києва, і що насправді її звуть Ціпа Шерман.

Ципа була лікарем, її призвали до Червоної Армії з початком війни. У липні 1941 року її військова частина потрапила в оточення, і Ціпа залишилась на окупованій території. Їй довелось багато пережити перш ніж дістатись до Корсунівки. У місті Лохвиця хтось розповів про неї і її викликали в поліцію на допит. Після звільнення з поліції жінці порадили піти з міста, і так вона потрапила в Корсунівку.

Ціпа Шерман залишалась в домі Ганни і Олексія доки місцевий священник не почав підозрювати, що вона єврейка. Одного разу, влітку 1943 року, він зажадав, аби Ціпа приєдналась до церковного хору, а інакше він видасть її владі. У ту саму ніч жінка покинула Корсунівку, взявши їжу і одяг, який їй дали Іванюта.

Ціпа ховалась у знайомої в Лохвиці до самого звільнення цих територій, яке відбулося у серпні 1943 року. Тоді вона знову повернулась до Червоної Армії і служила в її лавах лікарем до самого завершення війни, після чого повернулась до Києва і створила родину. Вона продовжувала підтримувати зв’язок зі своїми рятівниками.